Бібліотечні уроки

Всеукраїнський конкурс «Шкільна бібліотека - 2017»

Номінація

«Читання і діти: діапазон бібліотечних ідей і можливостей»

Як навчити дітей працювати з книгою

 _________________________________________________________________

 

Бібліотечні уроки  у школі

  Одне з найважливіших завдань сучасної загальноосвітньої школи – дати кожному учневі необхідний рівень наукових знань, залучити до багатств української та всесвітньої культури.

Активне, творче ставлення школярів до навчання, рівень їх знань у різних сферах науки, техніки, культури великою мірою залежить від розвитку пізнавальних інтересів, самостійності мислення, прагнення до самоосвіти. У процесі формування цих якостей важливу роль відіграє книжка. Але книжка вчить тільки тоді, коли учень уміє працювати з нею, вміє її читати.

Перед шкільною бібліотекою постає завдання оптиматизації процесів, направлених на впорядкування програм розвитку культури учнів. Рівень інформаційної культури визначається вмінням формулювати свої потреби в інформації, умінням ефективно її шукати, оцінювати й використовувати. І тому шкільні бібліотекарі повинні допомогти читачам зорієнтуватися в інформаційному просторі, виховати активних користувачів інформацією.

Проблема формування інформаційних умінь знаходити, обробляти, запам’ятовувати та використовувати інформацію тісно пов’язана з одним із найважливіших завдань сучасної школи – навчити учня вчитися.

Допомогти бібліотекарю та вчителю залучити дитину з ранніх років до бібліотеки, навчити працювати з книгою, користуватися інформацією, тобто вручити своєрідний «ключ» до бібліотеки може систематичне проведення в школі уроків бібліотечно-бібліографічної знань (ББЗ).

Для проведення уроків ББЗ необхідно:

 - на початку навчального року скласти графік проведення занять;

 - включити уроки ББЗ у загальношкільний розклад уроків;

 - доручити проведення занять фахівцю-бібліотекареві (або вчителям, але за умови методичної допомоги бібліотечних працівників).

   Якщо бібліотечні уроки проводити систематично, дуже швидко можна досягти позитивних результатів, зокрема:

  - збільшення кількості постійних читачів бібліотеки;

 - зменшення кількості випадків псування бібліотечних книжок;

 - підвищення інтересу школярів до читання;

 - покращення якості знань учнів.

Книга - джерело знань

Доманівська ЗОШ І-ІІІ ступенів №2

Шкільна бібліотека

БІБЛІОТЕЧНИЙ УРОК

Книга - джерело знань

Мета. Виховувати інтерес до світової літератури, бережливе ставлення до книги.

Обладнання. Книги; вислови видатних людей та фольклор про книгу; новинки дитячої літератури.

    Лине пісня про школу («Наша школьная страна»].

    Вступне слово бібліотекаря. Книга — одне з найбільших див, створених людиною. З книги ми дізнаємося про минуле та день сьогоднішній, вона веде нас у захоплюючу подорож по країні Знань: розповідає про те, як вирощують хліб і зводять будинки, варять сталь приборкують ріки, створюють машини та літають у космос... « Як не можливо жити без повітря, води та хліба, так не можливо жити без книги. Недарма і прислів'я є: «Хліб годує тіло, а книга — розум».

    Мотивація навчально-виховної діяльності.

   Сьогодні ми більше дізнаємося про і книгу, поговоримо про правила поводження з нею, визначимо кращих читачів школи. Спробуємо розв’язати проблему: чи така вже потрібна сьогодні книга, коли є телебачення?

     Будемо працювати за планом. (Учні ознайомлюються з ним заздалегідь. За день до свята він вивішується на дошці оголошень).

1. Усна народна творчість та видатні люди про книгу.

2. Історія появи книги.

3. З книг про книги.

4. Збереження книг.

5. Друкування книг — справа складна.

6. Що читати? Що читаємо ми?

7. Кіно та книга.

8. Книги дякують, книги плачуть.

9. Вікторина.

   1. Великий учитель В О. Сухомлинський підкреслював: «Як музика не може прожити дня, щоб не взяти до рук музичного інструмента, не творити і не діставати від цього насолоди — так людина не може обійтися без книги.

    І. Я. Франко про книгу сказав так:

«Книги - морська глибина.

Хто в них пірне аж до дна,

Той, хоч і труду мав досить,

Дивнії перли-виносить».

— Як розумієте ви ці слова? Про які перли йде мова? Чи завжди читання — труд?

— Які прислів'я, приказки, загадки, вислови видатних людей про книгу зібрали ви?

(Кілька учнів зачитують напам'ять, перед святом у скриньку мають можливість опустити вислови всі бажаючі)

2. Здавна наші предки любили і шанували книгу. Так, щоб книга довше зберігалася, титульна сторінка її часто була зі шкіри або прикрашена коштовним камінням, перлинами. Перша літера, як правило, писалася великою червоною, прикрашалася квітами, зображенням голів дивовижних звірів (звідси й вислів «писать с красной строки»).

Звісно, що книга така могла коштувати стільки, скільки, наприклад, корова.

І перш ніж стати книгою у сучасному вигляді, вона пройшла складний, довгий шлях.

Народилася книга давно. А її хрещенй батько — Іван Федоров. Перша друкована книга з'явилася у Москві у 1564 році [«Апостол»]. І понад 10 років працював Федоров над створенням друкарні, цілий рік_друкував свою першу книгу.

У Москві працювати Федоров не міг — книгодрукування було там припинене, бо духовенство боялося росту свідомості людей через книги. Тому Федоров поїхав до Львова і заснував там свою друкарню.

Перша друкована книга в Україні була завершена у 1574 році, називалася «Львівський апостол».

Тривалий час Федоров жив на Волині, однак знову повернувся до Львова, де і помер.

У Львові біля ратуші височить пам'ятник І. Федорову ( демонструється фотознімок).

    З основами друку в Європі були знайомі ще в XIII столітті. Однак до XVI ст. найпоширенішими були літописи — своєрідні книги, «щоденники», де нотувалися щорічні події (літо —рік)

   Писали їх літописці (найвідоміший — Нестор]_ на бересті — корі звичайної берези. Справа була нелегкою — літописець часто стояв на колінах і старанно виводив літери. Літописи зберігаються дуже довго — століття.

У різних країнах використовували і різний матеріал для запису. Так, у Єгипті використовували папірус — рослину, що вживалася в їжу, і для виготовлення соку, і для пошиття взуття. Книга з папірусу - це довга стрічка, що накручувалася на палицю.

    Кращим матеріалом , ніж папірус, була вироблена шкіра телят і ягнят. Це був тонкий і міцний матеріал — пергамент. До нас дійшло написане на пергаменті «Остромирово євангеліє».

Чим тільки не писали люди! І гострим каменем, і кісточками, і металом, і глиною, і кукурудзяними стеблами, і гусячими перами, а пізніше — різними ручками.

   3. Своєрідні книги — це і малюнки давніх предків на стінах печер. Так на стінах храму у Фівах вирізьблений найдавніший літопис. Стіни храму є своєрідною книгою, найбільшою у світі за своїми розмірами - кам’яні сторінки її досягають 40 метрів у ширину. 

   Найбільше видання у світі - це багатотомна збірка "Акти і публікації Британського парламенту 1800— 1900 років. Усі томи збірки важать разом 31 тону. Для того, щоб прочитати їх, потрібно понад 6 років. На оправу видання пішла шкіра 34 тисяч кіз. Так, як бачимо, шкіра тварин послужила людям і в кінці 19 століття.

Музична пауза .

— Практично у всіх країнах світу, розвинена поліграфія, видаються великими чи малими тиражами книги. Це і книги-гіганти — атласи, словники, довідники, енциклопедії, і книги-малютки (демонструю).

   Найбільша у світі книга знаходиться у Державній бібліотеці в Німеччині (Берлін). За книгою рекордів Гіннеса - це гігантський атлас вагою 120 кг. Виданий він у 1661 році_і має розмір 170 x110 см.

Абсолютний рекорд по мікровиданнях належить також німецьким майстрам. Вони створили книжку форматом трохи більшим ніж 2 мм.

Перлиною слов’янської поліграфії вважають байки Крилова, надруковані 130 років тому.Ця книга трохи більша за звичайну марку.

— Як ви думаєте, яка книга практичніша?

(Міні-видання дозволяють зекономити гори паперу. За думкою спеціалістів, кожен тираж звичайної книги — це декілька гектарів хорошого лісу)

4. А чи знаєте ви, де зберігаються_ книги? (Бібліотеки, книгосховища).

Найменша бібліотека в світі в індійському місті Амрістарі. В ній зберігається ... одна книга. Найбільша в світі бібліотека — в Москві. В ній нараховується понад 36 млн. книг, написаних на 247 мовах народів світу. Персидський вчений візир Сахиб (жив у середині X століття) дуже любив книги. Він мав бібліотеку, що нараховувала 117 тисяч книг. Більшу частину життя візир проводив у сідлі, разом з собою в походи брав бібліотеку. На перевозці книг було зайнято 400 верблюдів. Цей караван був свого роду каталогом. Верблюди завжди йшли у певному порядку... потрібну Сахибу книгу знаходили швидко.

   Одна з найбільших дитячих бібліотек сьогодення — бібліотека-музей імені А.П. Гайдара, що знаходиться недалеко від Канева.

  5. Який шлях проходить книга, перш ніж потрапити до рук читача? Люди яких професій беруть участь у створенні книги?

 Вченні, письменники працюють над змістом книги, у видавництвах редактори, художники готують їх до набору, в друкарнях на спеціальних машинах виготовляються сторінки майбутньої книги. Потім їх зшивають, переплітають, відправляють до магазинів та бібліотек.

  6. Ми маємо можливість користуватися всіма тими духовними багатствами, що створили письменники та вчені — читати. А хороша книга — щирий друг, порадник, вона розвиває розум, формує_душу.

Однак, що читати?

У цілому в світі стільки публікацій, що людина має можливість прочитати лише одну мільйонну частину! Тому не кількість, а якість — ось що головне, коли йдеться про художню літературу.

Треба вміти вибирати, і тут на допомогу приходять вчителі та бібліотекарі.

— Які книги найкращі? Ті, що видаються в світі найчастіше. Багато з них увійшли до шкільної програми курсу всесвітньої літератури.

Цікаві дані (книга «Індекс перекладів», вид. ЮНЕСКО). За останні десятиріччя перше місце займають переклади У. Діснея. Так, за 1 рік його твори перекладалися на мови світу _ 284 рази. Популярна перекладна дитяча література з своїм лідером Жюль Берном — 205 разів. Далі — брати Грімм — 161 і Г.Х. Андерсен-149.

Часто перекладають і детективи: Агату Крісті — 262 рази, Конан Дойля — 205, Ж. Сіменона - 87. Говорячи про велику літературу, перші місця за перекладом посідають В. Шекспір — 123 рази, Л. Толстой — 98, Ч. Діккенс — 78, О. Бальзак, Е. Хемінгуей — 64 рази.

А що читаємо ми? (Огляд читацьких формулярів проводить бібліотекар).

Найактивніші читачі отримують призи «Кращому читачеві» — книги.

Приз визначається і за кращий читацький щоденник.

 Усміхніться (гуморески, усмішки про школу, поведінку на уроках, відношення до навчання...).

Чому запізнився?

Учитель до учня:

— Скажи-но, Миколко,

Чому це ти знов

Запізнився до школи?

— Самі ж ви казали, -

Промимрив Микола,

— Що вчитись не пізно ніколи...

Це вже друге запитання...

   Учитель сказав учням, що ставитиме запитання. Хто відповість на перше запитання, на друге запитання відповідати не буде.

— Перше запитання: скільки волосин у пуделя?

Один учень підняв руку і сказав:

— Двадцять сім тисяч чотириста дев'яносто сім.

— Звідки ти це знаєш?

— Це вже друге запитання, на яке я відповідати не повинен.

   Кілька учнів зачитують підібрані за допомогою вчителя невеличкі уривки з улюблених книг, читають напам'ять улюблені вірші. Робимо порівняння прочитаних уривків з епізодами художніх фільмів, створених за творами Ж. Берна, Д. Дефо, М. Твена, В. Гюго, Р. Распе).

 Висновок. Книга спонукає читача більше співпереживати, вона живіша, дає можливість образно уявити героїв, передбачити їх вчинки відповідно до характерів. Режисер не завжди вловлює настрій письменника — справжнього батька твору.

Музична пауза — музика з кінофільму за твором О. Дюма «Д'Артаньян і три мушкетери».

8. У нашій бібліотеці — багато книг. Вони — «духовний заповіт одного покоління іншому» [Герцен]. Як і люди, вони народжуються, живуть, старіють. Як і люди, часом потребують лікування. Учні школи [називаю] полікували, підклеїли книги у бібліотеці, перевірили стан зберігання підручників школярами, допомогли деяким учням поновити їх вигляд.

(Бібліотекар дякує учням).

— На святі багато гостей. Та найпочесніші — книги. (Огляд новинок дитячої літератури; книги, удостоєні премій за останні 2—3 роки).

— До нас завітали і книги-пенсіонери, яким по 20—30 років, але вони в хорошому стані. Одна — зовсім старенька [з 1930 року]. А ще хворі книги, яким по 2—3 роки — вони потрапляли до рук діток, які понівечили їх. Про що могли б розповісти ці книги? (Розповідь учня від імені 1 -ї особи — книги, скарга).

Книжка скаржилась Мар'яні:

— Я у тебе не в пошані.

Звідкіля це на мені плями сині та масні?

Подивися, от сторінка:

намальована хатинка, під хатинкою — маля,

і написано: «Це я».

А за дві сторінки далі —

різні звірі небувалі:

сині, жовті та рябі,

І що не снилися тобі.

Люди кажуть: — Ой, чия ти?!

І Як тебе тепер читати?

Скільки ми читали книг,

а не бачили таких!

— Кожен з нас повинен шанувати книгу.

     (Про бережливість — і в Конституції України є стаття (ст. 16), а також сказано в учнівських правилах).

Шануючи книгу, ми шануємо і працю тих людей, шо трудяться над її створенням. А ще продовжуємо життя лісу.

А зараз — вікторина (з питаннями діти ознайомились заздалегідь).

1. Які видавництва друкують книги (в тому числі підручники) для українських шкіл? («Перун», «Вежа»,«Освіта», Альфа», «Фенікс»...).

2. Як називався ваш перший підручник? Хто з вас його зберіг?

Коли був надрукований перший  український буквар? (1574 рік — буквар І. Федорова).

3. Як називався Всесоюзний огляд-конкурс по збереженню підручників? («Живи, книго!»).

5. Які правила поводження з книгою ви повині знати?

(Переможець вікторини отримує приз — книгу).

    Висновки.

— Справжню книгу замінити не може ніщо, бо вона є суттєвою часткою людської душі.

Сучасники Пушкіна свідчили, що коли поет після дуелі прощався з усім найдорожчим, що було в його житті, погляд його звернувся до полиць з улюбленими книгами.

«Прощайте, друзья!» — сказав він, і цими словами найглибше було висловлено те, чим для людини є книга.

«Книга, — писав Герцен, — це духовний заповіт одного покоління другому... Все життя людства послідовно осідало в книгах: племена, люди, держави зникали, а книга залишалась. Вона росла разом з людством, в ній кристалізувались усі учіння, потрясаючі уми, і усі страсті, потрясаючі серця; в ній записана та велична автобіографія, яка називається всесвітньою історією». А історію не знати не можна. Значить, не можна не знати справжньої ціни книги.

  

Довідкове бюро читача

Бібліотечний урок

Мета:

Наші нові поради стануть у пригоді всім, хто навчається. Адже у процесі навчання треба багато самостійно працювати з книгою "Довідкове бюро" допоможе навчитися самостійно:

ПРАЦЮВАТИ З КНИГОЮ,

ПІДГОТУВАТИ ДОПОВІДЬ,

НАПИСАТИ: РЕФЕРАТ, НАУКОВУ РОБОТУ;

СКЛАДАТИ КОНСПЕКТ.

Хід уроку:

Як писати реферат

1. Визначити тему.

2. Підібрати літературу: а) документи, першоджерела; б) монографії, довідники, збірники; в) газетні та журнальні матеріали.

3. Ґрунтовно вивчити літературу. Читаючи книги, необхідно робити виписки цитат, основних думок.

4. Скласти список розділів, який може і бути планом реферату.

5. Продумати план реферату, можливе його розширення.

6. Систематизувати опрацьований матеріал.

7. Остаточно продумати та уточнити план реферату.

8. У кінці реферату слід подавати список використаної літератури.

9. Бібліографічний опис джерела списку літератури подається за такими правилами:

· для книг слід вказати: прізвища та ініціали авторів, назви книг, підзаголовкові дані,

місця і назви видавництв, роки видань, кількість сторінок;

· для журнальних статей зазначають: прізвища та ініціали авторів, повні назви статей,

скорочені назви журналів, роки, номери, томи, випуски, сторінки;

· для статей із книг та неперіодичних збірників повинні бути зазначені прізвищі та ініціали авторів, назви статей, видань, у яких вміщені статті, місця видань, видавництва, роки видань, сторінки.

Як працювати з підручником

1. Почитай увесь навчальний матеріал з метою загального ознайомлення зі змістом.

2. З'ясуй значення незрозумілих слів, термінів, понять і висловів за допомогою словника, по записах у робочому зошиті.

3. Розділи навчальний матеріал на частини для кращого засвоєння.

4. Визнач головну думку автора, зроби записи у формі плану, тез.

5. Прочитай текст ще раз і постарайся переказати його зміст по пам'яті.

Як скласти план тексту підручника

1. Прочитай заголовок параграфа і подумай: який зміст закладено в заголовок?

2. Прочитай уважно даний параграф і виділи в ньому нові терміни (з'ясуй їх).

3. Розглянь і постарайся зрозуміти малюнки і їх частини, що відносяться до тексту.

4. Прочитай текст окремо по абзацам і визнач, про що йдеться в кожному абзаці.

5. Склади план прочитаного тексту (пунктам плану можуть бути заголовки абзаців).

6. Перекажи за складеним планом увесь текст постарайся зрозуміти і запам'ятати його зміст,

7. Дай відповіді на всі запитання в кінці параграфа або на запитання, поставлені вчителем.

Як користуватися навчальною, додатковою і довідковою літературою

1. Використовуючи навчальну, довідкову і додаткову літературу, уточніть, що саме вас цікавить.

2. Подумайте, де найбільша можливість одержати відповідь на запитання, що вас цікавить: в підручнику, довіднику чи додатковій літературі.

3. Насамперед використайте підручник, потім — довідник, а тоді — додаткову літературу.

4. Відкриваючи книжку, спочатку прочитайте зміст і покажчик термінів, назв.

5. Залежно від мети використайте такі виді читання:

· читання-перегляд, коли книжку переглядають швидко, зупиняючись на окремих сторінках (мета такого перегляду — перше ознайомленні з книгою, одержання певного уявлення про зміст);

· вибіркове читання, або неповне, коли читають не весь текст, а тільки потрібні місця;

· читання з різних видів запису прочитаного.

6. Відшукавши у книзі потрібний розділ, параграф чи сторінку, не обмежуйтесь побіжним поглядом, а випишіть потрібну

для себе інформацію, виділіть основне, складіть план прочитаного.

Як працювати з текстом параграфа

1. Уважно прочитай текст параграфа, запитання і завдання до нього.

2. Знайди у тексті відповіді на поставлені питання. Виконай усі завдання.

3. Запам'ятай усі терміни та поняття.

4. Склади план своєї розповіді.

5. Перекажи зміст тексту відповідно до складеного плану, використовуючи у своїй розповіді нові терміни, поняття.

Як працювати з цитатою

1. Цитатою користуються для уточнення і підтвердження власних думок.

2. Не можна зловживати цитатами.

3. Цитата мас виписуватися так, щоб у ній була закінчена думка автора.

4. Виписувати цитату слід без замін слів, з отриманням усіх розділових знаків, із позначенням пропусків.

5. Кожна цитата береться в лапки.

6. Після цитати вказується джерело: прізвище автора, назва книги, місце і рік видання, номер тому і сторінки.

Як вибрати книгу для читання

1. На книжковій виставці ти завжди знайдеш цікаві книги.

2. У картотеках картки з назвами книг підібрані за окремими темами.

3. Ти можеш сам вибрати книгу з полиць відкритого доступу.

4. За систематичним каталогом можна довідатися, які книги, що цікавлять тебе, є в бібліотеці. Всі картотеки, як і книги на полицях, розставлені за галузями знань, в певній системі, тому він так і називається.

5. Переглянь бібліографічні покажчики. Це книги про книги. В них ти знайдеш анотації — короткі розповіді про хороші книги і поради, про що і що читати.

Форма ведення записів

План — це короткий перелік проблем, що розглядаються в книзі. Він може бути простим, якщо в ньому зазначені лише основні запитання, або складним, якщо поруч з основним є додаткові запитання.

Виписки — це цитати (дослівне відтворення думок автора книги), або короткий, близький дослівного, виклад змісту потрібного уривку тексту. Виписувати з книги теоретичні положення, статичні, хронологічні дані можна як у процесі читання, так і по його завершенні. Цитату обов'язково брати у лапки, а на кожну виписку давати посилання на джерело. Для полегшення наступної систематизації виписок їх краще робити на окремих аркушах, каталожних картках або перфокартках.

Конспект — це короткий письмовий виклад змісту книжки, статті, лекції тощо. Він має бути набагато менший, ніж сама книжка чи стаття. Під час конспектування не слід зловживати скороченням слів, а якщо скорочувати їх, то за загальними правилами; думки слід викладати стисло, своїми словами, виписуючи лише найголовніше і найсуттєвіше, не допускати повторень. Можна використовувати цитати, обов'язково зазначити сторінку, з якої вона виписана. Особливо важливі думки в конспекті варто підкреслювати. Бажано залишати поле для додаткових записів.

Тези — стислий виклад основних ідей прочитаної книги.

Анотація — коротка характеристика прочитаного, яка дає загальну уяву про його виклад, зміст та призначення. Скласти її краще після прочитання всієї книги.

Резюме — короткий заключний виклад наукового повідомлення.

Реферат — короткий виклад змісту книги, наукової роботи або результатів вивчення наукової проблеми в письмовому викладі або у формі публічного виступу.

 Самостійна робота з книгою

(бібліотечний урок)

Мета: Формувати у дітей уміння самостійно працювати з текстом. Акцентувати увагу на тих розумових операціях, які необхідні для повного і якісного засвоєння учбового матеріалу.

Хід уроку

I. Цілі читання

Для чого ви читаєте книги? Вчені групують цілі читання таким чином:

1. Читання для розваги.

2. Читання для інформування про що ­не будь, поповнення відомостей і т.п.

3. Читання "надихає" (книги не дають нових знань, але вливають нові сили в груди, піднімають настрій).

4. Читання крупних витворів мистецтва як необхідний засіб для розширення свого кругозору і досвіду, для поглиблення світогляду, думок, відчуття.

5. Читання для вивчення якої­небудь книги, якого­небудь питання.

6. Читання для самоосвіти.

Яку з цих, або подібних цілей ми поставимо при читанні, часто залежить від книги, взагалі від матеріалу читання, ­ наприклад, "Критику чистого розуму" Канта або "Науку логіки" Гегеля навряд чи хто стане читати ради розваги або звеселяння, а газетний фейлетон ­ для вивчення. "Пригоди Шерлока Холмса" мало придатні для цілей освіти, а хто шукає настроїв, спонукаючих до подвигів, не візьме для цієї мети аналітичну хімію. Але і одну і ту ж книгу можна читати з різними цілями. Наприклад, "Іліаду" Гомера можна читати як великий поетичний твір: Олександр Македонський, говорять, постійно перечитував її, тому що образ ахіллеса служив для нього ідеалом; вчений історик може читати її з своєї точки зору, як джерело відомостей про побут Стародавньої Греції і т.п. Треба тільки пам'ятати, що від мети читання залежать його способи.

Ми з вами говоритимемо про ділове читання. Про способи відбору літератури після теми і читання для вивчення якого­небудь питання. Щоб відібрати книги з даного питання, потрібно їх заздалегідь переглянути. Як це робиться?

 II. Структура книги.

Давайте пригадаємо, з яких елементів взагалі складається книга, і яку інформацію несе кожен елемент. Тобто повторимо структуру книги.

Бліц­турнірна екрані

Отже, для того, щоб отримати загальне враження про книгу, познайомитися з нею в загальному вигляді, необхідний попередній її перегляд. Досвідченому читачеві збіглий перегляд може дати дуже багато. Він знайомитиметься з книгою в наступній послідовності:

1. Уважно вивчить титульну сторінку, де вказані основні дані на книгу: назва, автор, місце і рік видання, найменування видавництва.

2. Познайомиться із змістом книги, прагнучи зрозуміти, з яких розділів вона складається, в якій послідовності висловлюється матеріал; зверне увагу на наявність в книзі креслень, схем, малюнків, що доповнюючих і пояснюють текст.

3. Прочитає анотацію, передмову, введення, післямову, висновки, що допоможе краще представити зміст, зрозуміти призначення книги, отримати пораду, як слід її читати.

4. Ознайомитися безпосередньо з основним текстом книги, для чого прочитає деякі сторінки, абзаци, уривки з найбільш цінних і цікавих розділів. Це дасть уявлення про стиль і мову автора, особливості викладу матеріалу, ступінь трудності або доступності книги.

Коли доводиться мати справу безліччю книг і все їх неможливо прочитати, знайомство з деякими з них мимоволі доводиться обмежувати таким чином.

III. Робота з текстом.

Коли потрібна книга вибрана, необхідно її прочитати, зрозуміти і переробити викладений в ній матеріал.

Перед читанням

Сформулюйте мету або бажаний результат читання тексту. Запитаєте себе: про що я читатиму? Чого чекаю від цього розділу, параграфа?

Складіть уявлення про організацію розділу в цілому. Проглянете заголовки, підзаголовки, ілюстрації, якщо таких немає, прочитайте перші пропозиції кожного абзацу.

Визначите, що може бути корисного в тексті в світлі цілей вашого читання. На що варто звернути особливу увагу.

Запитаєте себе: що я вже знаю по цій темі? Пригадаєте прочитане на цю тему раніше, якщо потрібно, запишіть те, що пригадали. Розгляньте ілюстрації і інші матеріали по цій темі, поверніться до своїх записів.

Основні кроки по сходах, що ведуть до розуміння, ­ це виникнення установки на розуміння, поява питання, його словесне формулювання, висунення гіпотез, їх перебір і оцінка, перевірка вибраної гіпотези і підсумок розуміння, що виникає у зв'язку з цим, ­ формулювання думки, яка є відповіддю на виникле спочатку питання.

Під час читання

Щоб діалог з текстом був повноцінним і змістовним, треба уміти по ходу читання здійснювати різноманітну розумову роботу. У читача повинні виникати питання до тексту, він повинен будувати припущення про його подальший зміст і, читаючи, перевіряти, чи співпадають вони з даним матеріалом. Цей вид роботи називається прогнозування.

Формувати прогноз можна за допомогою тренувальних вправ, які ми зараз з вами здійснимий.

Завдання 1.

Письмові документи далекого минулого, що потрапляють до рук учених, іноді бувають настільки зіпсовані, що розібрати вдається тільки обривки слів і фраз. Це примушує з подвоєною увагою читати кожен такий обривок, щоб вичерпати з нього якомога більше інформації і таким чином хоч би якоюсь мірою відновити текст. Що ясно з такого обривка:

"До ювелірної майстерності художника треба було додати..."? Тут можна допустити, що художник володів не тільки ювелірною майстерністю, але і якимись іншими достоїнствами, про які повинно бути сказано в продовженні пропозиції.

Тепер представте себе на місці такого ученого і відновіть хоч би в найзагальнішому вигляді наступні обривки пропозицій.

1. Якщо шматок карбіду кальцію кинути у воду, то...

2. Батько був освіченою людиною, знав дванадцять мов, зокрема...

3. Старша дочка працювала в сільській школі на півдні Індії, де ходити треба було з оглядкой, тому що...

4. Для великого будівництва цього було замало, але достатньо для...

Завдання 2.

Тепер повправляємося в прогнозуванні при роботі з невеликим текстом.

У XVI столітті говорили..., що "вівці пожирають людей"

Яке питання тут виникає? Спробуйте дати на нього гадану відповідь.

Дійсно, ці мирні тварини мимоволі виявилися ворогами десятків тисяч селян.

Як ви думаєте, чому?

Ціни на шерсть безперервно росли, оскільки збільшувалося виробництво сукна. Розводити овець стало вигідніше, ніж вирощувати хліб... Для випасу овець було потрібно обширні пасовища.

Спробуйте припустити, як це позначилося на положенні селян. Тому землевласники захоплювали громадські пустки і вигони, забороняли селянам пасти там худобу. Не задовольняючись цим, вони різними способами прагнули відібрати у селян наділи. Щоб утруднити селянам господарювання, дворяни наказували перекопувати дорогі, що ведуть до водопоїв, штрафували селян, якщо їх худоба випадково виходила за межі ділянки. Дворяни збільшували платежі за землю, порушуючи вікові звичаї. Доведені до убогості і відчаю, селяни кидали свої господарства і йшли в міста. Дворяни силою зганяли селян із землі, руйнували їх будинки, зносили цілі села. На картах того часу з'явилися написи: "Тут було село, а нині тут пасовище".

Потрібно розуміти значення кожного слова. Звертати увагу на зв'язки, що виявляють логічну організацію тексту: причина/слідство, проблема/рішення, послідовність, хронологія.

Виконаємо ще декілька вправ, які допоможуть нам освоїти прийоми глибокого розуміння тексту.

Завдання 3.

У цьому тексті допущена друкарська помилка ­ пропущено одне коротеньке слово. Через це одна з пропозицій противоречить сенсу всього тексту. Знайдіть цю пропозицію і виправіть друкарську помилку.

"Багато знатних вельмож змирилися з втратою свого впливу на державні справи. Щоб усунути всесильного міністра, вони влаштовували змови, в яких були замішані навіть мати, дружина і брат короля. Але Рішельє нещадно пригнічував опір вельмож, ув'язнював їх і багатьох страчував.

Деякі знатні феодали ховалися від гніву Рішельє в своїх замках. Звідси вони давали відсіч королівським чиновникам і військам. Рішельє наказав зірвати укріплені замки дворян".

(У учбових цілях в першій пропозиції навмисно пропущено слово не.)

Завдання 4.

Знайдіть в тексті незрозумілі вам слова і вирази і з'ясуйте їх значення в словниках.

Завдання 5.

Визначите, де в цьому тексті основна думка, а де ­ приклади, що пояснює її.

"Грунтовий покрив ­ один з географічних компонентів, складних за утворенням і географічному розповсюдженню по поверхні суші. Складність утворення грунтів полягає в тому, що в нім беруть участь всі інші компоненти: мінеральний ­ почвообразующая гірська порода, повітря, вода, рослини і тварини (зокрема міріади мікроорганізмів). Грунт виникає в процесі їх взаємодії в різноманітних фізичних умовах. При цьому протікають складні хімічні реакції при утворенні гумусу ­ найважливішої умови родючості грунту. Грунти різних типів... у своєму розповсюдженні закономірно змінялися з широтою на рівнинах і із збільшенням висоти в горах. Грунти зважаючи на їх рихлість легко рухомі і уразливі".

Завдання 6.

Розуміння слів, словосполучень, взаємозв'язків між ними і заповнення "свердловин" приводить до "вичерпання" сенсу тексту. Проте витягання сенсу ­ робота, якою потрібно спеціально навчати.

Школяру дається окрема пропозиція невідомого йому тексту і пропонується витягнути всю увязнену в пропозиції інформацію. Цю інформацію потрібно викласти у формі зв'язної розповіді. Таке завдання умовно можна назвати "складання розповіді по пропозиції". Приклади пропозицій:

Висаджений в сад, квітка розцвіла б набагато швидше, ніж на підвіконні.

Всі ці відомості Іван Іванович, проте, вигадав.

Отже, які види розумової роботи ми виконували в ході вправ? ­ прогнозування

×    уточнення лексичного значення слів і незнайомих виразів

×    встановлення загального сенсу тексту

×    виявлення логічної організації тексту, виділення головній думці

×    сприйняття всієї повноти інформації, що передається текстом.

Після прочитання

Перерахуєте найважливіші пункти.

Вирішите, чи не потрібно перечитати якісь частини тексту.

Складіть питання по прочитаному тексту, задайте їх собі і відповідайте на них.

Пов'яжіть знання, що є у вас, з новою інформацією.

IV. Позначки в книгах.

Велику допомогу при осмисленні і запам'ятовуванні тексту надають виписки і підкреслення. "Хто записує, той читає двічі", ­ свідчить прислів'я, що дійшло до нас із Стародавнього Риму.

Яким чином можна зробити позначки в книгах? Найбільш коректними вважаються наступні способи:

1. олівцем на полях;

2. на окремих листах за допомогою лінійки;

3. паперові закладки в різному положенні: зверху ­ одне, знизу ­ інше, збоку ­ третє;

4. вкладні листки: калька, підкреслення навпроти з позначенням номера сторінки.

Детально ці і інші способи розглядаються в книзі Гецова Г. Як читати книги, журнали, газети.

Записи по тексту можуть бути виконані у вигляді плану, тез або конспекту.