Українська література. Що читати

Рекомендований список книжок українських письменників для дітей та підлітків

Класика (для дітей)

1. Андієвська Емма. Казки Емми Андієвської. Проза
2. Білоус Дмитро. Диво калинове. Поезія
3. Васильченко Степан. Приблуда Проза
4. Винниченко Володимир. Федько-халамидник. Кумедія з Костем. Проза
5. Вінграновський Микола. Сіроманець. Проза
6. Гуцало Євген. Лелеченя. Проза
7. Калинець Ігор. Вертеп маленького хлопчика. Проза
8. Костенко Ліна. Бузиновий цар.
9. Королів-Старий Василь. «Нечиста сила», «Хуха-Моховинка», «Потерчата». Проза
10. Коцюбинський Михайло. Ялинка. Харитя. Маленький грішник. Проза
11. Лепкий Богдан. Казка мойого життя. Проза
12. Леся Українка. Біда навчить. Поетична казка
13. Нестайко Всеволод. Незвичайні пригоди в Лісовій школі. В країні Сонячних зайчиків. Тореадори з Васюківки. Проза
14. Павличко Дмитро. Золоторогий олень. Поетична казка
15. Пчілка Олена. Сосонка. Рафаелеві янголята. Проза
16. Франко Іван. Коли ще звірі говорили. Лис Микита. Малий Мирон. Красне писання. Олівець. Проза
17. Шевчук Валерій. Панна квітів: Казки. Проза

Сучасна література (для дітей)

1. Андрусяк Іван. М’яке та пухнасте. Поезія
2. Бачинський Андрій. Неймовірні пригоди Остапа і Даринки, Канікули Остапа і Даринки. Проза
3. Воронина Леся. Прибулець з країни Нямликів. Таємне товариство боягузів. Таємне товариство брехунів. Суперагент 000. Таємниця золотого кенгуру. Проза
4. Григорів Михайло. Зелена квітка тиші. Поезія
5. Дерманський Олександр. Серія книжок про Чудове Чудовисько. Король Буків або Таємниця Смарагдової книги. Проза
6. Кирпа Галина. Місяць у колисці. Поезія
7. Кокотюха Андрій. Таємниця козацького скарбу. Таємниця козацького човна. Проза
8. Малик Галина. Незвичайні пригоди Алі в Країні Недоладії. Проза
9. Матіяш Богдана. Казки Різдва. Проза
10. Мензатюк Зірка. Таємниця козацької шаблі. Київські казки. Проза
11. Мовчун Леся. Арфа для павучка. Проза
12. Гаврош Олександр. Пригоди тричі славного розбійника Пинті. Розбійник Пинтя у Заклятому місті. Проза
13. Гридін Сергій. Федько, прибулець з Інтернету; Федько у віртуальному місті. Федько у пошуках Чупакабри. Проза
14. Качан Анатолій. Листи з осіннього саду. Поезія
15. Пагутяк Галина. Лялечка і Мацько. Втеча звірівабо Новий бестіарій. Проза
16. Прохаськи Тарас і Мар’яна. Хто зробить сніг? Куди зникло море? Проза
17. Рутківський Володимир. Ганнуся. Проза
18. Ткачук Галина. Вечірні крамниці вулиці Волоської. Проза
19. Читай Володимир. Історії Чарівного Лісу. Проза
20. Книжки серії «Життя видатних дітей». Проза

 Класика (для підлітків)

1. Бічуя Ніна. Шпага Славка Беркути.
2. Близнець Віктор. Звук павутинки. Проза
3. Вільде Ірина. Метелики на шпильках. Повнолітні діти. Проза
4. Гуцало Євген. Олень-Август. Проза
5. Дімаров Анатолій. На коні й під конем. Проза
6. Довженко Олександр. Зачарована Десна. Проза
7. Запаренко Панас. Дума про дитинство. Проза
8. Королів-Старий Василь. Чмелик. Проза
9. Малик Володимир. Таємний посол. Проза
10. Стефаник Василь. Моє слово. Проза
11. Тютюнник Григір. Облога. Климко. Вогник далеко в степу. Дивак. Проза
12. Чайковський Андрій. Сагайдачний. Проза

Сучасна література (для підлітків)

1. Арєнєв Володимир. Бісова душа, або Заклятий скарб. Проза. Фантастика
2. Бердт Валентин. Мій друг Юрко Циркуль. Проза
3. Гридін Сергій. Не такий. Проза
4. Думанська Оксана. Школярка з передмістя. Проза
5. Дяченки Марина та Сергій. Ключ від Королівства. Проза. Фантастика
6. Коктюха Андрій. Мисливці за привидами. Проза. Детектив
7. Лущевська Оксана. Друзі за листуванням. Найкращі друзі. Інший дім. Проза
8. Малик Галина. Абра&Кадабра. Злочинці з паралельного світу. Злочинці з паралельного світу – 2. Проза
9. Матвієнко Костянтин. Гроза над Славутичем. Проза.
10. Матіяш Дзвінка. День сніговика. Проза
11. Мензатюк Зірка. Як я руйнувала імперію. Проза
12. Морозенко Марія. Іван Сірко – великий характерник. Іван Сірко, славетний кошовий. Проза
13. Оксеник Сергій. Лісом, небом, водою (трилогія). Проза.
14. Павленко Марина. Пенталогія про Русалоньку із 7-В. Проза
15. Пагутяк Галина. Королівство. Проза. Фантастика
16. Роздобудько Ірен. Арсен. Проза
17. Росич Олекса. Джовані Трапатоні. Проза
18. Рутківський Володимир. Джури козака Швайки. Сторожова застава. Сині води. Потерчата. Проза
19. Сайко Оксана. Кав’ярня на розі. Новенька та інші історії. Проза
20. Штанко Катерина. Дракони, вперед! Проза
21. Збірка оповідань «Мама по скайпу». Проза

Зарубіжна література

Рекомендований список книжок зарубіжних письменників для дітей

Класика (для дітей)

1. Андерсен Ганс-Крістіан. Казки.
2. Баррі Джеймс Метью. Пітер Пен. Пітер Пен і Венді.
3. Бернет Френсіс. Таємний сад. Маленький лорд Фонтлерой. Маленька принцеса.
4. Ґелліко Пол. Томасіна.
5. Дал Роальд. Матильда. Чарлі і шоколадна фабрика. ВДВ.
6. Екгольм Ян Улоф. Людвігові хитрому – ура! ура! ура!
7. Енде Міхаель. Нескінченна історія. Момо.
8. Кестнер Еріх. Еміль та детективи. Крихта та Антон. Летючий клас.
9. Кіплінг Редьярд. Книга джунглів.
10. Крюс Джеймс. Тім Талер, або Проданий сміх. Флорентіна.
11. Ліндґрен Астрід. Пеппі Довгапанчоха. Брати Лев’яче серце. Міо, мій Міо.
12. Льюїс Клайв Стейплз. Хроніки Нарнії.
13. Маар Пауль. Пан Белло і блакитне диво. Що не день, то субота. Китобус. або Нові цятки для Суботика.
14. Монтгомері Люсі Мод. Емілі виростає (трилогія «Емілі з Місячного Серпа»).
15. Нестлінгер Крістіне. Обзивають мене мурахоїдом. Конрад, або Дитина з бляшанки.
16. Портер Елеанор. Полліанна.
17. Пройслер Отфрід. Маленький Водяник. Маленька Баба-Яга. Крабат. Лісовий розбійник.
18. Твен Марк. Пригоди Гекельбіррі Фінна.
19. Шпірі Йоганна. Гайді.
20. Янсон Туве. Серія книжок про Муммі тролів.

Сучасна література (для дітей)

1. Вайброу Іан. Серія книжок про Малого Вовчика.
2. Вельш Ренате. Вампірятко.
3. Віґдіс Йорт. Йорґен + Анна = любов.
4. Вілсон Джаклін. Історія Трейсі Бікер. Дитина-валіза.
5. Гаґеруп Ганна, Гаґеруп Клаус. У страху великі очі.
6. Гаґеруп Клаус. Серія книжок про Маркуса.
7. Гауген Турмуд. Цепелін.
8. Гольбайни Вольфґанґ і Гайке. Казковий місяць.
9. Кебот Меґ. Щоденники принцеси.
10. Манкель Геннінґ. Кіт, що любив дощ.
11. Парр Марія. Вафельне серце. Тоня Гліммердал.
12. Пекарська Малгожата-Кароліна. Клас пані Чайки.
13. Рідел Кріс, Стюарт Пол. У нетрях Темнолісу (серія «Легенди світокраю»).
14. Робінсон Барбара. Найкраща у світі різдвяна вистава.
15. Скоттон Роб. Кіт на ім’я Сплетт. Вдячний Сплетт. Баранчик Рассел і Різдвяне диво.
16. Старк Ульф. Мій друг Персі, Бофало Біл і я.
17. Стронґ Джеремі. Кімнатні пірати. Розшукується ракета на чотирьох лапах. Гармидер у школі. Канікули з близнятами.
18. Функе Корнелія. Іграїна Безстрашна.
19. Шведер Оса Ганн. Сни шовкопряда.

Класика (для підлітків)

1. Бредбері Рей. Марсіанські хроніки.
2. Верн Жуль. П’ятнадцятирічний капітан.
3. Гіні Шеймас. Збірка «Відкритий ґрунт».
4. Кулідж Сьюзен. Невгамовна Кейті в школі.
5. Лі Гарпер. Убити пересмішника.
6. Лондон Джек. Мартін Іден.
7. Монтгомері Люсі Мод. Серія книжок про Енн Ширлі.
8. Нестлінґер Крістіне. Маргаритко, моя Квітко.
9. О’Генрі. Дари Волхвів.
10. Олкот Луїза Мей. Маленькі жінки.
11. Пірс Філіппа. Том і опівнічний сад.
12. Толкін Джон Р.Р. Гобіт. Володар Перснів.
13. Урсула Ле Гуїн. Чарівник Земномор’я.

Сучасна література (для підлітків)

1. Акунін Борис. Серія про пригоди Ераста Фандоріна.
2. Бойє Кірстен. Скогландія.
3. Браун Ден. Точка обману.
4. Гаґеруп Клаус. Золота Вежа.
5. Ґейман Ніл. Океан у кінці дороги.
6. Ґрін Саллі. Напівлихий.
7. Гутовська-Адамчик Малгожата. Дівчата з 13-ї вулиці.
8. Ґордер Юстейн. У дзеркалі, у загадці.
9. Джонс Діана Вінн. Мандрівний замок Хаула.
10. Коельйо Пауло. Алхімік.
11. Колфер Йоун. Список бажань.
12. Космовська Барабара. Буба. Буба: мертвий сезон. Позолочена рибка.
13. Люнд Ева-Марія. Викрадач ангелів.
14. Марк Леві. А якщо це правда?
15. Паланік Чак. Колискова.
16. Пулман Філіп. Північне сяйво (трилогія «Темні матерії»)
17. Ріггз Ренсом. Будинок дивних дітей.
18. Ролінґ Джоан. Серія книжок про Гаррі Поттера.
19. Сабітова Діна. Три твої імені.
20. Сігел Ерік. Історія одного кохання.
21. Таль Ліллі. Мімус.
22. Таунсенд Сью. Таємний щоденник Адріана Моула.
23. Трайбер Юта. Синє озеро сьогодні зелене.
24. Фоер Джонатан. Надзвичайно гучно і неймовірно близько.
25. Функе Корнелія. Чорнильна трилогія. Відчайдух
26. Шефер Бодо. Пес на ім’я Мані, або Абетка грошей.
27. Шмітт Ерік-Емануель. Оскар і Рожева Пані.
28. Яґелло Йоанна. Кава з кардамоном. Шоколад із Чилі.

Бібліотечний урок 7 клас

Тема: Довідковий апарат книги

Мета: ознайомити учнів із довідковим апаратом книги,  розвивати в них вміння користуватися книгою та виховувати  любов до читання.

Розповідь  бібліотекаря:

Щоб розпочати роботу з книгою, спочатку треба ознайомитись з нею.

Це дасть загальне уявлення про основну тему та ідею книги, особливості викладу матеріалу і стиль.

Ознайомлення з книгою слід розпочинати з титульної сторінки, на якій вказане прізвище автора, назва книги , для якого віку вона призначена, коли вийшла з друку і в якому місті та яке видавництво її друкувало.

Читачеві, який багато читає, про авторитетність книги чимало може сказати прізвище її автора тому, що є багато письменників, які завойовують своїми творами любов і визнання читачів. Думка про якість книги не відомого раніше автора складається вже в процесі роботи над нею. Є й такі книги, що створюються великими колективами людей, у них вказують прізвища тих , хто їх впорядкував чи редагував.

Титульна сторінка Т– це дуже важлива частина книги, бо містить основні відомості про книгу.

Та ще крім титульної сторінки треба ознайомитися з апаратом книги.

Апарат книги – це науково-довідкові матеріали , що автор, упорядник чи редактор книги додають, щоб дати інформацію читачам про зміст і структуру книги, пояснити важкі для сприйняття місця, охарактеризувати описані події й осіб , вказати використану літературу тощо.

 Складники апарату книги – це анотація, передмова, вступна стаття, примітки й коментарі, словник важкозрозумілих слів, післямова, біографічна довідка про автора, покажчик, список літератури, резюме, зміст, друкарське оформлення, ілюстрації, схеми і таблиці.

 Інформація, яка здобувається при ознайомленні з титульною сторінкою книги, доповнюється анотацією, розміщеною на звороті титульної сторінки.

Анотація – це коротка характеристика книги. Вона дає коротку, але вичерпну відповідь на питання про зміст книги. В анотаціях до художніх творів іноді бувають стислі відомості про автора книги.

Упорядники, редактори, перекладачі або автори пишуть передмови до книги. У них характеризують історичні обставини і факти особистого життя автора, що спонукали до написання книги.

Подібну до передмови роль відіграє в книжці вступна стаття. ЇЇ завдання – підготувати читача до зрозуміння та засвоєння матеріалу. Буває так, що замість передмови в кінці книги розміщують післямову, яку пише упорядник , перекладач, редактор чи сам автор. Післямова за змістом схожа на передмову, її завдання – дати відповіді на запитання, що виникають під час читання, доповнити й показати значення книги в нашому житті.

 Резюме іноді подається у наукових збірках в кінці кожної праці – це стислий висновок, перелік її основних положень.

 Ще в кінці книги іноді вміщують коментарі. Це слово латинського походження – це додаткові про описані в книзі події, історичних діячів і митців. Коментарі діляться на: історико-літературні, текстологічні, реальні і лінгвістичні, тобто мовні.

 Реальні коментарі – фактичні довідки про час і місце описаних автором подій, дають пояснення про згаданих людей чи організації.

 Лінгвістичний коментар – це переклад вжитих автором іноземних слів, тлумачення малозрозумілих чи застарілих висловів. Він подається в кінці сторінки під основним текстом чи в кінці книги.

 Цінний довідковий матеріал – це авторські і редакційні примітки. Авторські примітки іноді становлять нерозривну частину тексту. Редакційні характеризують різні події, довідки про з’їзди, конференції, наради. Примітки розміщують або в кінці твору, або внизу сторінок як виноски.

 Ще книги мають такі елементи, які допомагають читачеві зорієнтуватись у їхньому змісті, допомагають швидко знайти потрібні відомості. Це зміст та різні покажчики книги.

 Зорієнтуватися в матеріалах, вміщених у книзі та знаходити потрібні розділи найкраще допоможе „зміст”. Зміст розташований у кінці книги, а іноді на її початку.

Зміст – короткий ( простий ) план твору, він розкриває основну суть книги.

Деякі книги мають допоміжні покажчики, з їхньою допомогою легше зорієнтуватись у тексті книги.

 Є алфавітні покажчики, вони бувають у збірках віршів, коли в них багато творів.

 Предметні покажчики орієнтують у термінах і поняттях, ужитих у книзі. У предметнім покажчику в алфавітному порядку дається перелік всіх предметів, понять та термінів, про які йдеться у книзі. Це допомагає швидко знайти відповіді на важливі чи потрібні питання.

Іменні покажчики уміщують у зібраннях творів, збірниках, монографічних дослідженнях. Вони допомагають знайти сторінки, на яких розповідається про певних людей, іноді в них наводяться їхні імена, дати життя та важливі факти біографії.

Ще бувають покажчики географічних назв, періодичних видань, ілюстрацій тощо.

 В підручниках і книгах на суспільно-політичні теми часто подаються списки літератури – це перелік основних чи рекомендованих для вивчення праць, які поглиблюють знання. їх використовують при підготовці рефератів, курсових та дипломних робіт.

 В книгах велике значення відіграють ілюстрації, малюнки, фотографії, креслення та карти, вони добре доповнюють зміст. Зустрічаються книги майже повністю ілюстровані. Наприклад, у нашій країні велика увага приділяється ілюструванню книг, над цим працюють найкращі художники.

Закріплення вивченого матеріалу:

1. Де розміщена титульна сторінка і що на ній вказують?

2. Що таке анотація?

3. Для чого в книзі потрібні коментарі?

4. Які покажчики ви запам’ятали?

Домашнє завдання.

 Напишіть анотацію на щойно прочитану книгу.

Як писати відгук на книгу

ЯК ПИСАТИ ВІДГУК ПРО КНИГУ

Відгук – це ваша особиста думка про зміст книжки, оцінка її позитивних і негативних рис.

№	Етапи роботи над відгуком
1.	Дуже уважно прочитайте книжку, обміркуйте її зміст.
2.	Обов’язково вкажіть автора і назву книжки.
3.	Тема та основна думка твору.
4.	Запишіть, які епізоди викликали у вас найсильніші враження.
5.	Вкажіть, що сподобалось, а що ні, і чому.
6.	Напишіть про героїв книжки, їх вчинки, цікаві випадки.
7.	Зверніть увагу на мову твору, оформлення книжки.
8.	Вкажіть, чим збагатив вас твір, над яким питанням змусив
9.	Вкажіть, чим збагатив вас твір, над яким питанням змусив замислитися, чи допомогли вам під час читання ілюстрації.
10.	Виберіть форму вашого відгуку (лист до товариша, до автора твору, лист у видавництво, стаття у стінгазету).
11	Подбайте, щоб у заголовку було виражено основну думку.
	.

Приклад Відгук на книгу  Антуана де Сент-Екзюпері «Маленький Принц»

Цього літа я прочитала чудову книгу відомого французького письменника Антуана де Сент-Екзюпері “Маленький Принц”. Вона мені дуже сподобалась тим, що написана у жанрі повісті-казки. З одного боку, читач поринає у казкові пригоди Маленького принца, мандрує з ним Всесвітом, знайомиться з чудернацькими планетами та героями. З другого боку, автор змушує замислитись над його роздумами про духовність людини та її найцінніший дар – спілкування.

Повість-казка вельми цікава та повчальна. У ній міститься багато мудрих висловів, описано риси характерів різних персонажів, їх поведінка, ставлення людей до різноманітних явищ природи та тварин.

У казці головною є тема бездуховності людей і їх черствості та зневаги до дитячих мрій, прагнень та особливого бачення навколишнього світу.

Коли дорослі беруть до уваги, що їхня точка зору на цей світ відрізняється від дитячої? Та майже ніколи. Ось чому Екзюпері обрав головним героєм казки саме дитину. Лише діти здатні любити цей світ по-справжньому, цінувати його і навіть у пожованому листочку побачити невимовну красу. Тому Маленький Принц і є моїм найулюбленішим героєм не тільки цієї казки, а й взагалі. Бо він така ж сама дитина, як і я: великий фантазер. А що дорослі? Вони лише зневажають дітей за їхнє бачення світу і змушують більше вчитися і слухатися. Але, можливо, наші батьки у чомусь праві? Сьогодні дуже тяжко вижити людям з чистою дитячою душею у цьому жорстокому світі.

Це можна побачити в епізоді, який мені найбільше сподобався – коли Маленький Принц потоваришував з лисом. Лис навчив його бачити серцем, а не очима. Бо тільки серцем можна відчути справжнє щастя, радість від зустрічі та спілкування з друзями. І тільки воно у розлуці з близькими своїм болем покаже нам кого ми насправді любимо. Саме тому доброму лису з чистою дитячою душею було так важко прощатися з Маленьким Принцом.

Але хлопчику було ще важче від думки, що він залишив свою Рожу в самотності. І нехай вона не дуже добра та ще й капризна, але, все ж таки, він її любить. Тому він, забувши про свої духовні прагнення, повернувся до неї.

Цей твір навчив мене ставитися відповідально до своїх вчинків, до людей, які живуть навколо мене. Я зрозуміла, що повинна піклуватися і відповідати за життя кішечки, собачки чи кролика, які живуть у мене, бо вони цілком довірились мені і чекають на мою поміч і любов. А ще ця повість-казка навчила мене милосердю, чистої довірливої дружби та щирих стосунків у спілкуванні з близькими та рідними. Не треба вороже ставитися до прагнень і думок дорослих, віддаляючись від них, а навпаки – спробувати їх зрозуміти. Намагатись своєю любов’ю, повагою та добрим ставленням змінити їхню думку і привернути увагу до своїх прагнень. Бо без тих, кого ми любимо, дуже важко жити.

Я прочитала цю чудову книгу на одному подиху і раджу вам її прочитати.

______________________________________________

Про науково-популярну літературу відгук пишуть інакше:

-         чи зацікавила тебе книжка;

-         про що нове ти дізнався з неї;

-         чи хочеш продовжувати читання на таку саму тему;

-         чи не складна книжка за  змістом і за формою викладу;

-                  що не подобається тобі в книжці.

Люби природу

М. Рильський   

ЛЮБИ ПРИРОДУ НЕ ЯК СИМВОЛ...

5 клас.

Підручник з Української літератури. Коваленко - Нова програма

Люби природу не як символ

Душі своєї,

Люби природу не для себе,

Люби для неї.

Вона — не тільки тема вірша

Або картини, —

В ній є висоти незміримі

Й святі глибини.

У неї є душа могуча,

Порив є в неї,

Що більший над усі пориви

Душі твоєї.

Вона — це мати. Будь же сином,

А не естетом,

І станеш ти не папіряним, —

Живим поетом!

Поміркуй над прочитаним

1. До кого звернено мову в цьому вірші? Свою думку підтвердь цитатою.

2. Зверни увагу на особливості побудови вірша. Яку роль відіграють у ньому чергування довгих і коротких рядків?

3. Яка думка об’єднує другу й третю строфи?

4. Поясни, як ти розумієш рядки: В ній є висоти незміримі й святі глибини.

5. Який настрій вірша? Доведи свою думку, посилаючись на текст. Доповни словничок настроїв ще одним настроєм.

Будь уважним до слова

Естет — поціновувач мистецтв.

Папіряний — тут: той, що є на папері.

Домашнє завдання

Вивчи напам’ять один із віршів М. Рильського (на вибір).

Література в колі мистецтв

Розглянь репродукції картин Леоніда Афремова. Ілюстраціями до яких поезій М. Рильського вони можуть бути? Доведи свою думку.

М Рильський

МАКСИМУ РИЛЬСЬКОМУ - 125 років від дня народження

Український поет і громадський діяч

Народився 19 березня 1895 р. в Києві у сім'ї вченого-етнографа і культурно-політичного діяча Т. Рильського. У 1915—1918 pp. навчався в Київському університеті. Упродовж десяти років був учителем у сільських школах, потім — у Києві.

Перший вірш було опубліковано в 1907 р. У 1910 р. вийшла друком збірка «На білих островах». У 20-х роках належав до літературного угруповання «неокласиків».

20—30-ті роки — надзвичайно плідний період у творчості М. Рильського. Одна за одною виходять збірки поезій: «Синя далечінь» (1922), «Крізь бурю й сніг» (1925), «Де сходяться дороги», «Гомін і відгомін» (обидві 1929), «Знак терезів» (1932), «Київ» (1935), «Україна» (1938) та ін.

Вже в перших книжках молодого М. Рильського виявилися притаманні авторові риси: людяність, любов до життя, схильність до реалістично вираженого малюнка. У поезії 30-х років провідною темою стала тема роздумів про сенс життя, мистецтво, людину і природу, людину й суспільство.

У роки Великої Вітчизняної війни поет створив високохудожній образ України, закликав народ до боротьби, вселяв віру в перемогу. Його твори набули патріотичного пафосу, публіцистичності. У післявоєнний період поет пише про дружбу народів, боротьбу за мир («Чаша дружби» (1946), «Мости» (1948) та ін.). Проте залишається вірним своїм улюбленим темам, оспівуванню людини, філософським роздумам про прекрасне й корисне («Сад над морем» (1955), «Троянди й виноград» (1957), «Далекі небосхили» (1959), «Голосіївська осінь» (1959) та ін.). Творчість М. Рильського — визначне явище не лише в українській літературі, а й у світовій поезії.

Поет могутнього мистецького обдаровання, тонкого чуття мови і високого інтелекту, М. Рильський дав світові не тільки чудові зразки своєї поезії, а й високохудожні переклади творів М. Лермонтова, М. Некрасова, М. Гоголя, А. Міцкевича, творів вітчизняних авторів. М. Рильський — перекладач французької поезії Вольтера, Н. Буало, Ж. Расіна, В. Гюго. Він був співавтором перекладу «Божественної комедії» Данте. Досліджував творчість Т. Шевченка, О. Пушкіна, А. Міцкевича, Ю. Словацького та ін.

У 1943—1946 pp. М. Рильський очолював Спілку письменників України, а з 1944 по 1964 р. керував Інститутом мистецтвознавства, фольклору та етнографії АН УРСР (у 1964 р. Інститут названо його ім'ям).

З 1943 р. — академік АН УРСР, з 1958 — академік АН СРСР.

За видатні заслуги в галузі науки йому неодноразово присуджувалися Державні премії УРСР.

Помер 24 липня 1964 р.

1968 р. в Києві, у будинку, де жив і працював поет, відкрито музей М. Т. Рильського.

Що читати 1

ЩО ЧИТАТИ ПІДЛІТКАМ

“Клас пані Чайки”, Малгожата-Кароліна Пекарська

Труднощі підліткового віку, негаразди у школі та вдома, перші почуття й розчарування. Головні герої роману – варшавські гімназисти – вчаться складного мистецтва прийняття іншої людини, з усіма її вадами. Вони закохуються, ходять на вечірки, напиваються, читають і обговорюють дорослі важливі питання. За три роки навчання з одному класі з цими дітьми стається багато цікавого, вони помиляються, але знаходять способи виправитися. А ще в цій книжці повно гумору й дотепів, і немає і натяку на моралізаторство.

“Не такий”, Сергій Гридін

Книга, що вражає своєю відвертістю. Про школу, родину, суспільство, полишених самих на себе дітей, і взагалі про життя, яким воно є – без прикрас і без купюр, сповнене суворих реалій і випробувань. Може, хтось скаже, що бути дитиною, тим паче підлітком – просто. Але якщо ти відрізняєшся від решти, скажімо, надмірною вагою, тобі не оминути зневаги і знущань однолітків і навіть дорослих. Однак у тебе залишається шанс знайти в собі силу піднятися над своїми образами, зусиллям волі змусити себе стати «таким», який порятує не лише себе, а й простягне руку допомоги слабшому.

“Таємний щоденник Адріана Моула”, Сью Таунсенд

Тринадцятирічний Адріан має стільки гризот, що ровесникам і не снилося. Вугрі, проблеми у школі, проблеми зі здоров’ям, кохана дівчина зустрічається з найкращим другом, складні стосунки між батьками, які от-от розлучаться, неприйняття його поезії – і то ще далеко не все. Все не буває так зле, щоб не могло стати ще гріше, особливо, коли ти – інтелектуал-підліток. А ще в Адріана є войовнича бабця, здатна захистити онука від знущань. Ну й те, що книжка написана у формі щоденника і листів, додає їй особливого шарму.

Бібліотечний урок 2020-1

Бібліотечний урок

ТАМ, ДЕ ЖИВЕ МУДРІСТЬ

Мета. Ознайомити учнів із шкільною бібліотекою; показати значення книги в житті людини; прищеплювати любов до книги; виховувати потребу в читанні, культуру читання, бережливе ставлення до книги.

Звернення бібліотекаря.

Дорогі діти! Сьогодні ми з вами ознайомимось із бібліотекою. Поведемо розмову про книгу. Щодня ми маємо справу з книгою в школі та вдома. А чи думали ви над тим, якою була перша книга?

Кажуть, що був такий дивак, який розшукував першу книгу в усіх бібліотеках світу. Днями він просиджував серед куп пожовклих книг. Книжковий пил густим шаром покрив  його одяг і взуття. Але він так і не зміг з’ясувати, яка ж книга була найперша.

То ж давайте дізнаємось, як виникла книга.

Архіваріус.

   Великий шлях подолала книга, поки набула сучасного вигляду. Книга – це велике диво, створене людиною. Колись на Землі не було таких книжок, як зараз, бо люди їх не вміли виготовляти. «Сторінками» найдавніших книг служила глина, камені, стіни печер, посуд, щити, листя та кора дерев, шкіра тварин, бамбук, папірус, шовк.

Фея Мудрості.

У колишній столиці Єгипту, Фівах, зберігається кам’яна книга, сторінки якої сягають у ширину 40 метрів.

Фея Знань.

Найпоширенішим матеріалом для написання книг у Київській Русі був берест – тонкий лист березової кори. Такі книги швидко ламалися і розсипалися.

Архіваріус.

Сучасний матеріал для книжок – папір – винайшли в Китаї ще 2000 років тому. І в багатьох країнах почали писати саме на ньому. Саме писати. Бо книги були рукописними й одну книгу переписували, бувало, по кілька разів.

Фея Знань.

Зовсім нове життя почалося у книг, коли винайшли друкарський верстат. Батьком книгодрукування вважається німецький майстер Йоганн Гуттенберг. Зробив він свій винахід у 1450 році. Його книги стали дешевшими і зручнішими.

Фея Мудрості.

Винайдений спосіб друкування існує і досі. Понад 400 років тому в стародавньому місті Острозі Іваном Федоровим було надруковано перший вітчизняний «Буквар» і книгу «Апостол».

Бібліотекар.

А де ж зберігаються книжки?

         У бібліотеках («бібліо» - книга, «тека» - сховище»). Майже тримільйонною кількістю сувоїв на весь стародавній світ славилася  Олександрійська бібліотека  в Єгипті. Цар міста Пергама наказав знайти матеріал кращий за папірус. І знайшли – пергамент (із шкіри тварин).

         Щоб написати книгу «Кодекс» у 700 сторінок, треба було вирізати велике стадо тварин.

         У 1037 році у Київському Софіївському соборі великим князем Ярославом Мудрим засновано першу в Україні бібліотеку, у якій зберігалося понад 850 томів  різних рукописних книг. До наших часів вона не збереглася.

Діти, давайте познайомимось із нашою шкільною бібліотекою.

Бібліотекар.

Запитання до дітей:

-         За яким принципом розміщені книги у бібліотеці?

-         Що таке каталог?

-         Що таке формуляр?

Книга.

Я – книжка! Я – товариш твій!

Ти зберегти мене умій!

Щоб я була нова щораз,

Оберігай мене від клякс.

Гортаєш – пальців ти не слинь,

Оцю погану звичку кинь!

Листків, гляди, не загинай –

Зроби закладки – їх вкладай.

Мене папером обгорни,

Де взяв, туди і поверни.

Запам’ятай же – я твій друг,

Та не для цих бруднющих рук.

Я – Книжка! Я – товариш твій,

Тож зберегти мене зумій!

Бібліотекар.

 Шановна наша, люба Книго, я думаю, що серед наших учнів немає тих, які так нечемно  поводяться з тобою.

Діти, давайте повторимо правила поводження з книгою.

Правила поводження з книгою.

1. Бережи книжку – свою, бібліотечну, чи позичену у товаришів.

2. Мий руки перед читанням.

3. Не пиши на сторінках книжки, не загинай куточків.

4. Не слинь пальців перед перегортанням сторінки.

5. Обгорни книжку.

6. Не можна закладати в книжку олівці, ручки та інші речі, які можуть                 

 зіпсувати книгу .

7. Не читай книгу, коли їси.

8. Не можна перегинати книжку.

9. Зберігай книжку в шафі чи на полиці.

10. Розірвану книжку підклей.

Книжки бояться і бруду, і вогкості, і сонячних променів – псується папір. Ще книжки бояться пилу і комах-точильників.

Найбільше вони люблять дбайливе ставлення і чистоту.

 Гра «Бібліотека – книжчин дім»

1. Де починається життя книги?                                                     ( В лісі)

2. Що допомагає швидко знайти в книзі потрібний вірш, оповідання, казку?                                                                                                          (Зміст)

3. Як називається переписана від руки книга?                            (Рукопис)

4. Чого боїться книга?                  (Води, сонячних променів, брудних рук)

5. У школі ти школяр, школярка, а хто ти у бібліотеці? (Читач, читачка)

6. Як називають забудькуватих читачів?                                      (Боржник)

7. Із чого починається книжка?                                               (З обкладинки)

8. Назвіть дитячі журнали.            («Барвінок», «Пізнайко», «Малятко»)

9. На чому в бібліотеці розставлені книги?                         ( На стелажах)

10. Куди письменник приносить рукопис?                        (У видавництво)

11. Для чого потрібні у бібліотеці книжкові виставки? (Для розкриття фонду)

12. Скільки днів можна читати бібліотечну книгу?                     (15 днів)

Бібліотекар.

Нехай не буде жодного дня, щоб ви не прочитали бодай однієї сторінки книги. І пам’ятайте слова з «Повісті минулих літ», що книги – плоди мудрості, джерело мудрості, світло мудрості.  Вчіться у героїв книжок любити нашу землю, її мову, мистецтво. Мандруйте рідною країною, пізнайте себе і людей, знайомтесь з подіями, які відбулися в давнину, заглядайте у майбутнє і відкривайте для себе все нові і нові сторінки життя.

Будьте постійними читачами бібліотеки!

Щоб книга стала другом незамінним,

Довірся їй, люби і бережи!

Нема сердець черствих, а чи камінних,

Коли душа до читання лежить.

Внеси своє ім.»я до картотеки,

Відкриєш ти цікаву сторону життя.

І стане домівкою бібліотека,

І душу тобі звеселить до кінця.

Чекаємо на вас у бібліотеці. До нових зустрічей!